Напій бродіння на меду, давніший за пиво й вино в цих краях. Нині трапляється рідше, ніж мав би.

Що це

Мед, розведений водою, зброджений дріжджами.

Міцність від п’яти до дванадцяти градусів залежно від рецепта.

Солодка або суха, дуже різна.

Не плутати з настоянкою на меду: та не бродить, а настоюється на спирті.

Види

Ставлена: без варіння, бродить довго, роками. Найдавніший спосіб.

Варена: мед проварюють, бродіння швидше.

Хмільна: з додаванням хмелю, ближча до пива.

Питна: легка, освіжаюча.

Що додають

Спеції: гвоздика, кориця, імбир, кардамон.

Хміль.

Ягоди: малина, вишня.

Трави.

Як подають

Охолодженою влітку.

Гарячою зі спеціями взимку, як глінтвейн.

У глиняних кухлях у стилізованих закладах.

Збитень

Гарячий напій на меду зі спеціями.

Не бродить: його просто варять.

Може бути безалкогольним або з додаванням вина.

Взимку на ярмарках трапляється.

Про мед у напоях

Мед додають у теплий напій, а не в окріп: при нагріванні він втрачає частину властивостей і міняє смак.

Це стосується і чаю, і узвару.

Що знати

Медовуха оманлива: солодка, і міцність у ній не відчувається.

Домашня буває дуже різної міцності, і питати варто.

У закладах трапляється в стилізованих ресторанах і на фестивалях.

Ярмарки й фестивалі меду дають найбільший вибір.

Про мед сам по собі

Гречаний темний, з різким смаком.

Липовий світлий, найпопулярніший.

Акацієвий рідкий і довго не кристалізується.

Соняшниковий кристалізується швидко: це не ознака підробки, а навпаки.

Мед із сотами подають як десерт.

Сторінка описує напої загалом. У кожного виробника свій рецепт.