Гарбузова каша

Осіння страва з пшона й гарбуза на молоці. Проста, солодкувата, і робиться в кожному домі по-своєму.

Що це

Гарбуз, порізаний кубиком.

Пшоно.

Молоко.

Цукор або мед.

Масло наприкінці.

Дрібка солі: без неї смак плаский.

Промити кілька разів до прозорої води.

І ошпарити окропом: пшоно гіркне при зберіганні.

Без цього каша буде гірка, і саме через це багато хто вважає, що не любить пшоно.

Не всякий підходить.

Столові сорти солодкі й ароматні: мускатний, баттернат.

Кормові водянисті й прісні, і каша з них ніяка.

Ознака доброго: щільна яскрава м’якоть, важкий на вагу.

Гарбуз варять першим, до м’якості, і аж потім кладуть пшоно.

Гарячою.

З маслом.

З медом.

З горіхами й родзинками у святковому варіанті.

Гарбуз розрізають, вибирають насіння, заповнюють кашею.

Запікають цілим у духовці.

Подають прямо в ньому, вибираючи м’якоть разом із кашею.

Це вже страва для гостей, і виглядає вона добре.

На воді замість молока.

З медом.

Готують у піст, і на Святвечір трапляється в переліку страв.

Каша має бути густою, але не сухою.

Гарбуз розварюється й майже зникає, лишаючи колір і солодкість.

Подають гарячою: охолонувши, вона твердне.

У закладах трапляється восени й узимку, і це сезонна страва.

Гарбузове насіння сушать і їдять окремо.

Гарбузова олія дорога, з характерним смаком, у салати.

Гарбузовий сік із домашніх заготовок.

Осінь це сезон, і саме тоді все найкраще.

Сторінка описує страву загалом. У кожній родині свій рецепт.