Ряжанка й кисломолочне

Пряжене молоко, заквашене до густоти. Один із найдавніших і досі найулюбленіших напоїв.

Як робиться

Молоко довго парять у печі до золотавого кольору. Саме це й зветься пряженням.

Охолоджують до кімнатної температури.

Заправляють ложкою-другою сметани або вершків.

Накривають і ставлять у тепле місце зсідатися.

Годин через дванадцять ряжанка готова.

Потім знову охолоджують.

Колір і смак дає саме пряження, а не закваска.

При тривалому нагріванні молочний цукор і білок реагують, і з’являється карамельна нота.

Тому ряжанка солодкувата без жодного цукру.

Просте кисле молоко такого не має.

Молоко пастеризують і отримують пряжене.

Потім заквашують кисломолочною закваскою.

Принцип той самий, лише піч замінили обладнанням.

До вареників і млинців.

До оладок і коржів.

З хлібом і пирогами на полуденок у неділю.

У свята як окремий напій.

Кисляк: просто зсіле молоко, без пряження. Кисліший і біліший.

Сметана: зі зібраних вершків.

Сир кисломолочний: із кисляку, відціджений. Основа для сирників, вареників і запіканок.

Сироватка: те, що лишається після сиру. П’ють і додають у тісто.

Вурда з овечої сироватки в Карпатах.

Домашня ряжанка густіша за магазинну й має виражений колір.

Розшарування не є вадою: сироватка відділяється природно.

Термін придатності короткий, і це ознака справжньої.

Купувати варто на ринках у тих, хто робить сам.

Легше засвоюється, ніж молоко: частина лактози вже перероблена.

Тому людям із непереносимістю лактози кисломолочне часто підходить краще за свіже молоко.

Але це не стосується тварин: їм молочне здебільшого зайве.

Сторінка описує напої загалом. У кожного виробника свій спосіб.