Розведений водою мед. Найдавніший солодкий напій, який знали ще в кам’яному віці, коли брали мед диких бджіл.
Що це
Мед, розведений водою.
Інколи відвар меду на воді.
Наголос на останній склад: сита́, а не си́та.
Просто до неможливості, і саме тому вона така давня.
Як робили
Брали сотовий прісний мед.
Клали в бочку й заливали окропом.
Мед розчинявся, а віск спливав і його знімали.
Отриману рідину проціджували й лишали охолонути.
Про обрядове значення
На Різдво ситою підсолоджували кутю.
На Поліссі сита була окремою ритуальною стравою, а не додатком.
Її подавали на поминках і на святах.
Це один із найдавніших слідів у нашій кухні, і він тримається досі.
Пропорції
Класично одна частина меду на три-чотири води.
Густіша для куті, рідша як напій.
Точних правил немає: кожен робив на свій смак.
Що знати про мед у гарячій воді
Окропом заливали навмисне: так мед розчинявся швидше, а віск спливав.
Але для смаку краще тепла вода, а не окріп: при сильному нагріванні мед втрачає аромат.
Тому нині ситу роблять на теплій воді, і це виправдано.
Схожі напої
Медовуха бродить, сита ні. Про неї є окрема сторінка.
Збитень варять зі спеціями.
Узвар на сухофруктах, а не на меду.
Сита найпростіша з усіх, і в цьому її суть.
Де трапляється
На Святвечір разом із кутею.
У стилізованих закладах і на фестивалях.
Удома, бо робиться за хвилину.
Сторінка описує напій загалом. Пропорції в кожній родині свої.