Що поїсти на Буковині

Чернівеччина: місце, де зійшлися українська, румунська, молдовська, єврейська й австрійська кухні. Різниця відчутна вже в назвах страв.

Що вирізняє

Румунський і молдовський вплив найпомітніший.

Кукурудза замість пшениці в багатьох стравах.

Бринза й овечі сири.

Австрійський слід у випічці й каві, як у Львові.

Мамалига з бринзою й сметаною.

Токан: густіша кукурудзяна каша.

Сарміле: місцева назва голубців, дрібних, у виноградному листі.

Плацинди: коржі з начинкою, смажені на сухій сковороді.

Малай: кукурудзяний корж.

Бануш у гірській частині.

Штрудель і кава в чернівецьких кав’ярнях.

Тонке тісто з начинкою, розплескане в корж.

Начинки: бринза, картопля, капуста, гарбуз, яблука.

Смажать на сухій сковороді або з мінімумом олії.

Не плутати з плациндами галицькими: там так інколи звуть деруни.

Домашнє вино в селах.

Палинка й ракія з фруктів.

Трав’яні чаї в гірській частині.

Місто з австрійською архітектурою й кав’ярняною традицією.

Кав’ярні тут ближчі до львівських, ніж до київських.

Центральна площа й Ольгинська мають найбільше закладів.

Гірська частина ближча до Карпат за кухнею: банош, бринза, гриби.

Рівнинна ближча до молдовської: мамалига, плацинди, сарміле.

У селах домашня кухня буває кращою за ресторанну.

Сторінка описує загальну картину. Конкретні заклади шукайте в каталозі.