Страва, у якій начинка важить більше за тісто, а поділ на солоні й солодкі визначає, коли їх подають.
Найпоширеніші начинки
Картопля. Найчастіша. Часто зі смаженою цибулею або шкварками.
Сир. Ідеться про кисломолочний, а не твердий.
Капуста, свіжа або квашена.
Вишня. Головна солодка начинка, подають зі сметаною й цукром.
Гриби.
Печінка.
М’ясо: насправді рідше, ніж думають. Це радше пельмені.
Про тісто
Класичне на воді, борошні й солі, інколи з яйцем.
На кефірі або сироватці дає м’якше.
Заварне тримає форму краще й не рветься.
Тонке тісто ознака вміння: товсте псує будь-яку начинку.
Як подають
Солоні: зі сметаною, зі шкварками, зі смаженою цибулею.
Солодкі: зі сметаною й цукром, інколи з медом.
Вареники не поливають олією, як це часом роблять у закладах: це ознака недбалості.
Про ліниві вареники
Це інша страва, попри назву.
Сир змішують із борошном і яйцем, ріжуть шматочками й варять.
Швидше, і виходить радше клецки, ніж вареники.
Регіональне
Галицькі часто з картоплею й сиром разом.
Полтавські великі.
Гуцульські з бринзою.
На Слобожанщині поширені з вишнею, і сезон їх короткий.
Що знати в ресторані
Питайте, чи ліплять самі. Різниця між домашніми й покупними відчутна одразу.
Порція зазвичай велика: десять-дванадцять штук.
Солодкі й солоні в одній тарілці не подають.
Свіжозварені мають блищати, а не злипатися грудкою.
Про вушка
Дрібні вареники з грибами, які кладуть у пісний борщ.
Розміром із ніготь, і ліплять їх довго.
Різдвяна страва, і в меню трапляються рідко.
Сторінка описує страву загалом. У кожному закладі свій рецепт.