Борщ київський

Вирізняється двома речами: буряковим квасом замість оцту й двома видами м’яса.

Що вирізняє

Буряковий квас як джерело кислоти. Його вливають у воду ще до закладання м’яса.

Яловича грудинка й баранина разом.

Квасоля.

Яблука свіжі, покладені наприкінці.

Картопля, капуста, буряк.

Це та річ, яка робить борщ київським.

Буряк заливають водою й лишають бродити кілька днів у теплі.

Виходить кисла рідина з характерним смаком, зовсім не така, як оцет.

Вона дає і кислоту, і колір, і глибину, якої оцтом не досягти.

Готують заздалегідь, і саме тому в закладах він трапляється рідше.

Кислі, покладені за кілька хвилин до готовності.

Не розварюються, а лишаються шматочками.

Дають свіжу кислу ноту поверх бурякової.

Це не примха рецепта: поєднання яблука з буряком давнє.

На грибному бульйоні замість м’ясного.

Із сушених білих.

Пісний, і подають його в піст.

Про грибні борщі є окрема сторінка.

Питайте, чи на буряковому квасі: якщо на оцті, це вже не київський.

Двоє м’яса відчутно: баранина дає свій смак, і не всім він подобається.

Подають зі сметаною й зеленню.

Яблука мають відчуватися шматочками.

Сторінка описує страву загалом. У кожному закладі свій рецепт.